Одним з головних трендів розвитку сучасної науки є стрімкий ріст тенденцій цифровізації досліджень як в експериментальному, так і в теоретичному напрямках. Надзвичайно швидке зростання обсягу даних у природничих науках призвело до переходу від типу досліджень, які базуються на гіпотезах, до розвитку науки про дані, яка аналізує великі масиви експериментальних даних сучасними методами штучного інтелекту, машинного навчання тощо, і моделює функціонування складних систем на базі проведеного аналізу. Такий підхід вимагає застосування високопродуктивних обчислювальних систем та ресурсів грід-інфраструктури з використанням хмарних платформ, що спрощує доступ до таких ресурсів користувачам різного рівня підготовки. Розвиток хмарної грід-інфраструктури, зокрема, створення спеціалізованих хмарних сервісів, сприятиме реалізації такого підходу.
Для ефективної участі України у Європейському дослідницькому та інноваційному просторі важливим є розвиток власної наукової цифрової інфраструктури відповідно до пріоритетних напрямів науки та економіки. Важливість інтеграції української науки в Європейську хмару відкритої науки та Європейську інфраструктуру даних було підкреслено в Розпорядженні Кабінету Міністрів України від 17 січня 2018 р. № 67-р «Про схвалення Концепції розвитку цифрової економіки та суспільства України на 2018—2020 роки та затвердження плану заходів щодо її реалізації».
На Національну академію наук України покладено відповідальність за розробку та проведення заходів із залучення українських науковців до участі в Європейській хмарній ініціативі та за розвиток відповідної національної цифрової інфраструктури.
Одним з головних стратегічних напрямів розбудови Європейської хмари відкритої науки (ЄХВН) та Європейської інфраструктури даних є створення хмарних платформ для проведення фундаментальних та прикладних досліджень широкими колами науковців, студентами та представниками громадянського суспільства. Для досягнення цієї мети актуальним є забезпечення доступу дослідників та студентів до хмарних сервісів аналізу даних, обчислювальних ресурсів, високопродуктивних обчислювальних засобів та ресурсів грід-інфраструктури з використанням хмарних платформ. Ця стратегія стимулює розвиток хмарної інфраструктури, на базі якої в рамках Європейської хмари відкритої науки створюються, зокрема, каталоги спеціалізованих хмарних сервісів.
При інтеграції Національної хмари відкритої науки (НХВН) до ЄХВН потрібно забезпечити наступні завдання:
- об'єднувати існуючі ресурси в національних центрах обробки даних з ресурсами європейських електронних інфраструктур і дослідницьких інфраструктур;
- надавати необхідні обчислювальні потужності та доступ до баз даних необхідного технологічного рівня користувачам НХВН, щоб забезпечити запит від всіх споживачів.
- розробити каталог хмарних сервісів, послуг та наборів даних, які будуть надаватися через Національну хмару відкритої науки та EOSC для збереження даних, їх обробки, ідентифікації та безпеки, а також тематичних сервісів. Приклад початкового каталогу сервісів, що формується тут https://www.eosc-hub.eu/catalogue.
